 |
|
Ужанський національний природний парк – унікальний природний скарб світового масштабу, який включає рідкісне сполучення дикої природи з багатством культурної спадщини. Парк розташований в гірському масиві Східних Карпат на кордоні з Польщею та Словаччиною разом з заповідними територіями Польщі (Бещадський парк народовий , регіональні парки: Ціснянсько-Ветлінський, Долина Сяну), словацьким (народовим парком „Полоніни”) та Надсянським регіональним парком входить в склад єдиного в світі тристороннього Міжнародного біосферного резервату „Східні Карпати”
Гірські екосистеми представлені буковими, яворово-буковими та ялицево-буковими лісами, луками і полонинами з яких відкриваються мальовничі краєвиди неповторної краси Богом даної Срібної Землі. Парк розташований на право – та лівобережній частині річки Уж – з північного заходу від села Забрідь на північний схід до Ужоцького перевалу (889м). Найбільші вершини, тисячники з заходу на схід – Стінка (1092м), Кременець (1211м), Мала Равка (1303м), Канчова (1111м), Велика Семеновка (1091м), Черемха (1130м), Розсипанець (1280м), Кінчик Буковський (1251м), Ополонок (1027м), Красія (1036м), Явірник (1017м), Студниця (1033м), Берце (1014м).
Загальна площа парку 39159 га.
Завдяки сприятливим кліматичним та різноманітним географічним і геоморфологічним умовам, флора парку відзначається значним видовим багатством. За результатами досліджень тут відомо 782 видів судинних рослин, 312 лишайників, 143 мохоподібних, 65 грибів, 165 водоростей. З судинних рослин 80 видів занесено у регіональний червоний список Закарпаття (грястиця словацька, жовтець карпатський, борідник Прейса, чемерник червонуватий, кортуза Маттіолі, свистуля татарська та інші), 37 — у Червону книгу України (астранція велика, пізньоцвіт осінній, підсніжник звичайний, билинець комариний, білоцвіт весняний, скополія карніолійська, лунарія оживаюча, арніка гірська та інші), і 2 — бузок східнокарпатський та смілка сумнівна — до Міжнародного Червоного списку.
Безхребетні є найчисельнішою і найрізноманітнішою групою і зустрічаються у водоймах, грунті, на рослинності. Водойми представлені переважно річками, потоками, струмками, які мають гірський характер. Відповідно і безхребетних цих водойм представляють здебільшого гірські види.
Характерними представниками річок і потоків є амфібіонтні комахи. До них належать, зокрема одноденки, бабки, веснянки, волохокрильці.
Ліси парку — переважно букові, а також мішані буково-ялицеві. Фауна безхребетних цих лісів є досить багатою. В трухлявих пнях і гниючій деревині часто зустрічаються мокриці, живуть личинки жуків-носорогів, жуків-рогачів, бронзівок, коваликів.
На лісових галявинах чатують на здобич різні види павуків. Тут же зустрічаються представники іксодових кліщів, які можуть бути переносниками небезпечних захворювань людини і тварин.
Серед комах найбільш вивчені денні метелики. Всього тут їх зареєстровано більш як 70 видів. Серед них 6 видів занесені у Червону книгу України, один у Червону книгу денних метеликів Європи та 15 мають статус вразливих у Європі.
На території парку на сьогодні виявлено 172 види хребетних тварин: 50 видів ссавців, 85 — птахів, 8 — плазунів, 12 — земноводних, 16 — риб, 1 — круглоротих.
Водна фауна хребетних представлена реофільними видами круглоротих і риб, які пристосувались до життя в проточних водах. Серед круглоротих — характерна для закарпатських річок мінога угорська. Далі на схід від Карпат вона вже не зустрічається. У верхів’ях Ужа та його притоках — Лютій, Мошці, Стужичанці та інших, зустрічається форель струмкова, а нижче за течією — завезена в Європу з Америки форель райдужна.
Фауна земноводних парку, порівняно з іншими регіонами України поза межами Карпат, видово різноманітна, і тому цікава.
У дощову погоду в букових лісах парку часто зустрічається саламандра плямиста, яка при недостатній вологості ховається під каміння, під стовбури звалених дерев. Ця хвостата амфібія довжиною до 28 см, дуже атрактивна на вигляд — блискучі чорно-жовті плями вкривають усе тіло. Саме вона стала символом Ужанського національного природного парку.
Зустрічаються також два види червонокнижних тритонів — карпатського та гірського, або альпійського. Серед безхвостих земноводних є ропухи, кумки, квакші та жаби.
Із отруйних змій відмічена тільки гадюка звичайна, яку в народі часто називають по-науковому — віперою. Ця невелика змія довжиною до 70 см відрізняється товстим тулубом і дуже коротким хвостом. Укус звичайної віпери у людини викликає лише хворобливий стан, летальних випадків від укусів майже не буває.
Всі інші змії парку — не отруйні. Це, насамперед, найбільший (до 1,5 м завдовжки) полоз лісовий. Він добре повзає по деревах і кущах. До червонокнижних рептилій належить також мідянка — дуже спритна невелика змійка з темним малюнком на спині. Нарешті, в парку можна зустріти вужа звичайного — з жовтими або білими плямами по боках голови та водяного, який тримається поблизу водойм. Необхідно додати, що всі види змій, а не тільки червонокнижні, потребують охорони.
У парку є три види ящірок: живородяча — дрібна ящірка, яка тримається лісових біотопів; прудка — середніх розмірів, тримається сонячних галявин, каміння та веретільниця ламка. Останню часто вважають змією, тому що вона безнога.
Із птахів вздовж Ужа та його притоків можна побачити лелеку чорного. Він гніздиться у лісі і занесений до Червоної книги. Серед горобиних, пов’язаних із водою, назвемо пронурка або оляпку. Останній вид в Україні зустрічається тільки в Карпатах. Над долинами річок часто ширяє канюк звичайний, а подеколи великий темно-бурий хижак з роду орлів — підорлик малий, якого занесено в Червону книгу. Серед атрактивних видів, яких можна побачити на відкритих ділянках парку, слід назвати строкато-забарвленого одуда, який має на голові високий чуб, що розгортається як віяло.
Із ссавців, зокрема, копитних, зустрічається свиня дика, козуля європейська та олень благородний. Багата фауна хижих ссавців, частина з яких занесена до Червоної книги. Це борсук, видра річкова, кіт лісовий, рись. Із псових тут є лисиця та вовк. Зберігся і “володар карпатського лісу” — ведмідь бурий. Мало залишилося регіонів в Європі, які ще можуть похвалитися цими велетнями поміж диких звірів. Серед зайцеподібних у парку зустрічається лише один вид — заєць-русак.
На території парку виявлено єдиний відомий екземпляр на Закарпатті нічниці ставкової — червонокнижний вид кажанів.
Значну частину фауни ссавців складають представники ряду комахоїдних. Це відомі їжак звичайний та кріт європейський і червонокнижні види бурозубка альпійська та кутора мала.
Загалом різноманітна фауна парку складає єдиний комплекс, де види безпосередньо або через рослинний світ залежать один від одного. Охороняймо ж та любімо їх!
Біологічне та ландшафтне різноманіття парку засвідчує ценотичне багатство та унікальність природних біоценозів цього регіону Східних Карпат.
Ужанський НПП має майже вікову історію. В кінці ХІХ століття, коли Закарпаття було в складі Австро-Угорської імперії, у Західній Європі зародився новий рух за охорону пам’яток природи. Найактивнішими пропагандистами руху були німецький природоохоронець Гуго Ковель та швейцарський зоолог Пауль Сарзоні. В 1900 р. Австро-Угорське міністерство землеробства видало циркуляр про охорону природних урочищ і вікових дерев та доручило знайти в Карпатах праліси для створення резерватів. Так в 1908 р. на території сучасного парку було створено резервати „Стужиця” площею 331,8 га і „Тиха” площею 14,9 га.
На початку ХХ століття площі сучасно парку були на половину вкриті буковим пралісами і мали велику привабливість серед мандрівників і природолюбів. У кожному селі були притулки для туристів, розроблені числення піші маршрути.
В селі Ужок у квасному потоці на базі мінеральних джерел існували два санаторних будинки з 30 купальнями і військова лікарня, п’ять віл на 60 ліжок, а також липовий парк з мінеральними джерелами. Нажаль жорстокі бої Першої Світової війни залишили від них лише руїни.
У середньовіччя через Ужоцький перевал проходив торговий шлях із княжої України – Русі в країни Дунайського басейну. В 1872 – 1894 роках з Ужгорода до Великого Березного, а потім і до Сянок прокладена залізниця. Під час Першої і Другої світових воїн Бескиди були місцем жорстоких боїв. На Ужоцькому перевалі збереглось військове кладовище з Першої світової війни на якому поховано понад 350 російських та австро-угорських вояків, на горі Черемха військове кладовище де понад 670 похоронених солдат. А взагалі на території парку похоронено біля 4 тисяч учасників брані. Подейкують, що саме на ужоцькому перевалі проходив своє бойове хрещення і „бравий солдат Швейк”.
Більша частина території парку належить до етнічних земель лемків - невеликої етнічної групи українців, які з давніх-давен мешкають в горах. Лемки, як субетнос відзначаються оригінальним побутом та дерев'яною архітектурою. На території парку у населених пунктах Ужок, Сіль, Кострино, Сухий, Гусний збереглися з 17-18 ст. унікальні храми пам'ятки дерев'яної архітектури, які становлять інтерес для широкого кола відвідувачів парку і тому включені у еколого-туристичні маршрути.
У селах Стужиця, Кострино, Сіль є мінеральні джерела типу Нафтуся, Нарзан, а також мінеральні джерела з поетичними назвами: “Марча”, “Бела”, “Ласло” в селі Ужок.
Територія парку дуже зручна для відпочинку, через весь парк пролягає шосейна дорога та залізнична колія.
Відвідувачам можемо запропонувати цілу мережу екотуристичних маршрутів загальною протяжністю понад 150 км. Так, екотуристичний маршрут №1 с.Княгиння - ур. „Чорні млаки”- турбаза „Дубовий Гай ”, розпочинається в селі Княгиня веде до місця падіння одного з найбільших в Європі метеоритів.
Пройшовшись серед букових пралісів Стужицького масиву по науково-пізнавальному маршруті № 8 с.Стужиця - г.Кременець, потрапимо на місце стику кордонів трьох країн в самому серці Міжнародного біосферного резервату „Східні Карпати”.
Історико-ботанічна стежка № 10 с.Ставне – г.Черемха - веде до вершини гори Черемха, яка дуже багата біорізноманіттям.
Екологічна стежка № 16 “До витоку р.Уж” розташована на східному кордоні парку. Тут листяні букові ліси поєднуються з хвойними, а на гірських луках можна побачити червонокнижні рослини і тварини, „Живанську яму”.
Довідатись про інші маршрути ви зможете , перечитавши весь путівник.
Відсторониться від щоденних турбот подорожуйте у гори! Тільки в оточенні буків-красенів, чарівних ялин, під впливом пташиного співу ви скинете вантаж фізичної і психологічної втоми! Подбайте про себе! Віддайте шану природі!
Довідатись більше ви зможете за телефоном: (03135) 21037 |
